Історія появи АТС
Абсолютно точну дату винаходу автоматичної телефонної станції (АТС) назвати складно, навіть рік її появи варіюється від 1887 до 1889 року. Чому ж настільки непросто визначити час її появи? Все просто – історики, як зазвичай, не можуть відповісти, хто ж з винахідників першим її придумав. Розповімо вам кілька версій. Початком появи телефонії є ручний комутатор. Багато хто знає, що найперший телефон винайшов американський вчений Олександр Белл, дата історичного відкриття, яке допомогло людству зв’язуватися один з одним не за допомогою багать, церковних дзвонів і набатів, відома – 1876 рік, лютий, 14 число. А вже 1878 рік став знаменним, тим, що почав свою роботу перший ручний комутатор (телефонна станція), яка могла обслуговувати 21-го абонента. «Піонером» стало невелике містечко в штаті Коннектикут Нью-Хевен.
Розвиток автоматичних телефонних станцій
Телефонні апарати вдосконалювалися, зв’язок розвивався швидкими темпами, все більше людей бажали мати телефони у себе вдома. Людство почало звикати до інноваційного, швидкого отримання і передачі інформації. Вже не треба було виходити з дому, з кабінету, щоб поспілкуватися з друзями, призначити ділову, так і просто дружню зустріч – все відбувалося на відстані. Багато хто прагнув встановити не тільки в офісах телефонні апарати, а й у себе вдома. Кількість апаратів, як і зростання числа абонентів збільшувалася, але старі ручні телефонні станції не могли справлятися з роботою, адже на комутаторах працювали живі люди – молоді дівчата, ставало все складніше обслуговувати клієнтів. До речі, в ті часи на роботу оператором комутатора брали виключно молодих дівчат, з приємним голосом і довгими руками, не повірите, але в розмаху руки повинні були бути не менше 150 см, щоб можна було дотягуватися до далеких гнізд, перемикаючи штекери, робити це треба було швидко, не переплутавши імен абонентів.
Медицина і телефонія
З плином короткого часу число абонентів на одній подібній станції виростало з сотні до тисячі. Складно навіть уявити, як доводилося працювати операторам – адже вони повинні були пам’ятати прізвища всіх клієнтів комутатора. Ситуацію необхідно було якось міняти, і як все, на перший погляд, складне, розв’язання даної проблеми було знайдено в досить простій ідеї. За основу була взята система одного успішного і популярного американського лікаря – він усім своїм пацієнтам присвоїв цифровий код, саме так в 1879 році вчинила й одна телефонна станція, її приклад наслідували й інші комутатори. Так і з’явився номер телефону, дана система нумерації збереглася і донині.
Винахід декадно-крокового шукача
Між іншим, до створення першої автоматичної телефонної станції, побічно «доклала руку» ще одна людина, яку не можна повною мірою назвати медиком, але все ж – це був Алма Строуджер, який володів похоронним бюро (м Канзас-сіті, Америка). Історія оповідає, що його бізнес процвітав до тих пір, поки дружина його конкурента не влаштувалася на роботу на комутатор, саме ця жінка все дзвінки, які надходили в компанію Строуджера, направляла в бюро свого чоловіка. Природно, Алмані це зовсім не сподобалося, він не бажав миритися з такою нечесною конкуренцією тому винаходить і запатентовує шукач декадно-кроковий, який, власне, і став прообразом усіх сучасних АТС. Сталося це в 1889 році, а через три роки Строуджер залишає похоронні справа для того, щоб відкрити фірму під назвою «Stowger Automatic Telephone Exchange Company». Компанія існує досі, але має іншу назву «Automatic Electric Company». Декадно-кроковий шукач був простий і надійний в експлуатації, тому в подальшому його стали використовувати всі АТС.
Але пальму першості Строунжера на створення ДКШ оскаржують деякі історики, які довели, що шукач був створений ще в 1887 році (тобто за 2 роки до американця) російським винахідником Мосніцкім, він запропонував «Автоматичний центральний комутатор», який не вимагав присутності телефоністки.
З розвитком техніки, технології, електроніки удосконалюються й автоматичні телефонні станції, на цей час існує кілька типів АТС, але про це мова піде в інший нашій статті.
