Як з’явився термін – “радіодеталі”. Поява слова «радіо»
Терміну – “радіодеталі” минуло вже понад сто років. Саме тоді з’явився радіозв’язок. Свій внесок в розвиток цього важливого в житті людства нововведення внесли багато вчених з різних країн світу, але винайшов радіо в 1895 році А.С. Попов — російський вчений, встановивши зв’язок у Фінській затоці між 2-ма кораблями, і його пристрій був настільки ефективним, що, завдяки йому з’явилися нові напрямки в науці й промисловості, а також і нові словосполучення з терміном «радіо», такі, як радіотехніка, радіодеталі, радіоелектроніка, радіозв’язок та інші.
Що означає цей термін радіодеталі
Але варто сказати, що термін «радіо» почав застосовуватися ще за двадцять років до появи цього пристрою, яке нам знайоме досі. «Радіо» як термін з’явився для позначення способу передачі різних повідомлень на деяку відстань за допомогою радіохвиль. «Радіо» походить від латинського слова «radius», що означає «промінь», «випромінювання». Трохи раніше слово використовувалося у фізиці, як приставка до інших понять, наприклад, таким, як радіометр. Саме цей прилад став першим, в якому була використана приставка «радіо», і застосував це поняття вперше фізик з Англії Вільям Крукс.
Радіометр і радіофон
Радіометр був створений у вигляді грушоподібної посудини, всередині якої розташовувалася вертушка на гострій голці, що складалася з чотирьох закопчених слюдяних лопатей. Оберталась вона на зразок компаса, коли на неї потрапляло світло або рентгенівський промінь. З’явився цей прилад в 1874 році, і вважається, що «радіометр» стало першим словом, в якому використовували «радіо», як приставку.
Олександр Белл, який є першим винахідником телефону, також причетний до просування в науці такого поняття. Він проводив експерименти, в ході яких було виявлено, що тіла, що знаходяться в будь-якому з трьох агрегатних станів, видають звук, коли на них направляють переривчасті світлові або теплові промені. Пристрій, що відтворює такі явища назвали «радіофон».
Після проведених Круксом експериментів, через шістнадцять років, фізик з Франції Едуард Бранлі застосував поняття «радіо» до електромагнітних хвиль при дослідженні взаємодії опору металевого порошку з котушкою індукції. Назвав він свій пристрій радіокондуктором, яке надалі англійським фізиком сером Олівером Лоджем було вдосконалено і названо «когерером». Так називався прототип відомого нам пристрою ще три роки, поки в 1898 році, в травні, знову не повернулося слово «радіо» (так прилад назвали в англійському науковому журналі). Але закріпилось воно не відразу, ще багато років пристрій називався бездротовим телеграфом.
Термін «радіо» остаточно входить в наше життя
1903 рік — проведення Першої Міжнародної конференції, присвяченій бездротовому телеграфу, на ній часто вживали слово «радіо» разом з терміном «радіотелеграфія». Але тільки через три роки, в 1906 році було запропоновано використовувати для бездротової передачі даних термін радіо. Остаточно це слово почало використовуватися повсюдно з 1917 року.
Нині ми використовуємо поняття радіозв’язок, радіотехніка, радіодеталі практично скрізь, де існують електричні імпульси, електричні сигнали, в телефонах, телевізорах, навіть нового покоління, хоча вже давно в більш сучасних пристроях застосовуються плати, які мало чим нагадують колишні радіодеталі.
Але, якщо у вас збереглися непотрібні, що вийшли з ладу апарати, в яких є плати, то не варто просто так їх виносити на сміття, утилізувати такі корисні речі необхідно грамотно, провівши демонтаж з вилученням плат, які цілком можливо потім продати відповідним фірмам. Так, наша компанія, з задоволенням купить плати, що були у вжитку, виплативши вам при цьому непогану винагороду.
