Друковані плати. Застосування

Плати, або найбільш вірна назва, друковані плати є радіоелектронні компоненти, які на сьогодні застосовується практично повсюдно, адже без них не зможе працювати жоден електронний пристрій. У будь-якому планшеті, комп’ютері, мобільному телефоні, телевізорі знаходиться деяка кількість різних плат. Навіть ваша пральна машинка, холодильник, бойлер, і кожна сучасна побутова техніка начинена друкованими платами. Дана маленька, але надзвичайно корисна, деталь з’явилася близько століття тому, і ознаменувала собою великий прорив в області радіоелектронної промисловості.

«Біографічна» довідка

Першу плату або точніше сказати – її подобу, було створено німецьким інженером Хансоном Альбертом, який запропонував (1902 рік) формувати певний малюнок на платі за допомогою мідної фольги, методом штампування або вирізання. Потім, цей малюнок, зроблений (вручну, в основному) клеїли на паперовий діелектрик. Папір попередньо покривали парафіном. За минуле століття, плати постійно вдосконалювали багато відомих учених, вона еволюціонувала. Так, Едісоном було запропоновано створювати токопровідний «малюнок» адгезивними порошками (графітом, бронзою).

Через 18 років після створення першої плати, їх почали виробляти в промисловому масштабі за мірками тих років. Для створення деталі застосовували бакеліт, багатошаровий картон, мезоніт, дерев’яні дощечки. Процес виглядав таким чином: матеріал-підкладка свердлилася, в невеликі отвори проводили дроти з тонкої латуні, які, своєю чергою, прикріплялися до плати гайками та болтами. Такі «стародавні» плати застосовувалися в перших грамофонах, радіоприймачах.

Звідки пішла назва «друкована плата»

Свою сучасну назву, а також вид, плати отримали через використання певної специфіки в технології виробництва, схожою на друкування книг в поліграфічній промисловості. Назва «друкована плата» походить з англійської мови «printing plate». Дана ідея застосування поліграфічної технології була запропонована інженером австрійцем Паулем Ейслером. Передвоєнний, воєнний час (40-і роки минулого століття) дав поштовх до бурхливого розвитку виробництва друкованих плат, адже військовим була необхідна відмінно працююча радіоапаратура, особливо для авіації.

У повоєнні роки друковані плати почали застосовувати не тільки у військовій сфері, вони почали використовуватися і при створенні нової (на той час) побутової техніки, радіоапаратури. Природно, що в ті далекі часи друкована плата не була тонкою пластинкою, вона була досить велика, щоб бути потужною. Якщо хтось із читачів бачив перший радіоприймач «Дорожній», який працював на одній платі, той знає, що він мав розміри маленької валізки.

Види плат

Друкована плата конструкційною виглядає наступним чином – ізоляційна основа з нанесеними електричними міжз’єднаннями, компоненти з’єднуються пайкою.

Односторонні друковані плати

Як видно з назви, це пластина, з розміщеними на ній провідниками тільки, з одного боку.

Двосторонні друковані плати

Даний вид плат має розташування провідників з двох сторін.

Багатошарові ДП

Починаючи з 1961 року почався випуск багатошарових друкованих плат. Існують плати, які мають 25 шарів і більше. Такі сучасні РЕК дозволяють створювати мініатюрні електронні пристрої, які затребувані не тільки в радіоелектроніці для населення, але що найбільш важливо – в авіаційній, аерокосмічної промисловості, у військовій сфері.

Для виробництва сучасних друкованих плат використовується гетинакс, склотекстоліт, кераміка; основу роблять з металевих пластин, покритих діелектриком.

Багато друкованих плат виготовляють з використанням певної кількості дорогоцінних металів, особливо ДП для військових потреб і плати, виробництва до дев’яностих років 20-го століття. Наша компанія купить друковані плати в будь-якій кількості.